USVA.KS.UA

25 грудня 2019 року минає 40 років відтоді, як радянські війська увійшли до Афганістану. У людській пам’яті зберігається повага до воїнів, які проявили мужність, стійкість, відвагу та героїзм при виконанні солдатського обов’язку

У цей день ми схиляємо голову перед світлою пам’яттю тих солдат, які не повернулися живими на рідну землю з Афганського пекла, і тих хто помер від ран і хвороб уже в мирний час.

Радянсько-Афганську війну пройшло більше 160 тисяч українців. Із них 3360 загинули, їм судилося покласти голови під чужим палючим сонцем.

Баграм, Кабул, Кондуз, Файзабад - назви цих та багатьох інших Афганських міст учасники бойових дій в Афганістані і до тепер згадують з гіркотою. Виконання інтернаціонального обов’язку запам’яталось на все життя. Афганістан не пройшов для них безслідно, моральні і фізичні травми, на жаль, не виліковуються. Для всіх, хто пройшов через гирло афганської  війни, виконуючи  так званий  інтернаціональний обов’язок, незаживаюча сторінка особистої біографії, сторінка життя, яких не зітреш і не вирвеш.

104 наших земляків з Білозерщини брали участь у Афганській війні, 14 чоловік поранено.

Серед загиблих, нажаль є двоє наших земляків, які не повернулися до рідної хати, которим навічно зосталося по двадцять. Ще раз згадаємо їх поіменно:

• - Микола Тихонюк із Розлива;
• - Валерій Якунін із Широкої балки.

На увічнення пам’яті про події в Афганській війні і інших локальних війнах та на честь наших земляків встановлений  у центрі смт Білозерка у сквері Слави пам’ятний знак “Воїнам-інтернаціоналістам Білозерщини” виготовлений на кошти учасників бойових дій у Афганістані за підтримки Білозерської районної адміністрації. Відкрито 12 лютого 2009 року до 20-ї річниці виведення військ з Афганістану. Це пам’ятник данина пам’яті, тим хто пройшов горнило десятиріччя Афганської війни. Далека та чужа країна Афганістан….Безглузда війна…. Скільки смертей, скільки горя за десять років. Проте ця безглуздість ні якою мірою не кидає тінь на солдатів і офіцерів, не принижує їх героїзм, мужність, вірність присязі військового обов’язку в афганському пеклі.

Ставлення до виконання наших співвітчизників інтернаціонального обов’язку в суспільстві неоднозначне. Але я вважаю, що той, хто називає радянських воїнів окупантами аж грішить проти істини. Вони вісімнадцятирічні виконували наказ держави. А накази у військових не обговорюють.

Нині у складні для країни часи воїни-афганці проявили героїзм і мужність на Донбасі, де у боях з окупантами загинуло до сотні воїнів-афганців.

Сподівалися, що це перша і остання війна в нашому житті. Та не так сталося, як гадалося. Так на долю воїнів-інтернаціоналістів випало дві війни. Рівно через четверть віку боронитимуть від російських окупантів українську землю. У 2014-му війна знову найшла інтернаціоналістів – цього разу вдома, на Україні. Тепер ворог інший.

Загалом, за рівнем бойової роботи Афганістан і АТО, а нині ООС не можна порівнювати. Та й некоректно зіставляти ці війни. Наша українська армія була, м’яко кажучи, не готова до війни. Там суцільні засідки, тут – фронтова лінія оборони, важке озброєння.

Коли на Сході країни в березні 2014 року починається війна, хоч і неоголошена, (так і в Афганістані була неоголошена, але війна...). Досвідченні афганці не лише успішно командували, ай ще зберігали життя своїх підлеглих, а це на війні найголовніше.

З Білозерського району були мобілізовані 5 учасників бойових дій в Афганістані:

• - Піскун Петро Іванович з березня 2014 року проходив службу в Білозерському районному військовому комісаріаті, а з жовтня 2014 року по березень 2015 року був командиром навчальної роти в навчальному центрі Широкий лан.
• - Чос Валерій Іванович мобілізований в липні 2014 року по жовтень 2015 року служив розвідником в 28-й окремій механізірованій бригаді, приймав участь в АТО в Донецькій області з жовтня 2014 року по серпень 2015 року. При виконанні бойових завдань отримав два поранення, друге в серпні місяці було тяжке і за станом здоров’я прийшлось демобілізуватись.
• - Козак Костянтин Миколайович мобілізований в серпні 2014 року в 21-й Херсонський територіальний батальйон “ Сармат”. Приймав участь в АТО в Донецькій області з грудня 2014 року по вересень 2015 року на посаді командира протитанкової батареї. В теперішній час командир військової частини, з жовтня 2018 по травень 2019 року приймав участь в Операції об’єднаних сил в Луганській області.
• - Волошин Олександр Степанович мобілізований в серпні 2015 року в 21-й окремий мотопіхотний батальйон. Приймав участь в АТО в Донецькій області з жовтня 2015 року по серпень 2016 року на посаді зв’язківця. В теперішній час з вересня 2018 по березень 2019 року приймав участь в Операції об’єднаних сил в Донецькій  області.
• - Мокросноп Андрій Васильович мобілізований в серпні 2015 року в 406 окрему артилерійську бригаду Військових морських сил ЗСУ на посаду зв’язківця. В теперішній час з серпня 2018 року приймає участь в стабілізаційних діях в оперативно-тактичного угруповання “Південь“, а з травня 2019 року по теперішній час приймає участь в Операції об’єднаних сил в Донецькій області.

Українська спілка ветеранів Афганістну (воїнів-інтернаціоналістів) усі роки військового протистояння на сході України багато робить для допомоги військовослужбовцям, передаючи свій бойовий досвід, бере активну участь у волонтерській роботі, у військово-патріотичному вихованні молоді, багато ветеранів Афганської війни, незважаючи на свій вік і поранення отримані у минулому, захищають рідну країну зі зброєю в руках. Нажаль ми знову несемо бойові втрати.

Воїни-інтернаціоналісти у складному сучасному житті з усіма його труднощами, соціальними, фінансовими і політичними потрясіннями цінують плече побратимів. Нинішньому молодому поколінню є з кого брати приклад високого духу, героїки й патріотизму, тому разом ми – сила.

Від імені побратимів дякую всім, хто в тяжкий час підтримував нас і підтримує сьогодні, докладає всіх зусиль для вирішення проблем. Окремо хочеться подякувати за підтримку воїнів-афганців бувшому голові Білозерської районної державної адміністрації Романову Віктору Миколайовичу і голові районної організації ветеранів України Бекряєвій Клавдії Миколаївні.

Шановні воїни-афганці бажаю вам і вашим рідним міцного здоров’я, любові і турботи близьких людей, щастя і добробуту, успіхів і наснаги у благородній праці в ім’я розквіту Української держави, а головне – миру і злагоди у нашій країні.

Вічна та світла пам’ять героям які загинули, виконуючи свій інтернаціональний обов’язок! Сьогодні, в цей день, - стоячи,мовчки на пам’ять про них – тих, хто не повернувся живим, - “ТРЕТІЙ ТОСТ“… .

З глибокою повагою                                                              Костянтин Козак

                                             Голова районної спілки ветеранів Афганістану(воїнів-інтернаціоналістів)